Суспільне Мовлення презентує документальний фільм власного виробництва «Домівка на спині». Прем’єра ексклюзивно відбудеться в телеефірі 8 жовтня о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура, о 22:15 на Першому каналі Суспільного Мовлення під час телемарафону «Єдині новини #UAразом» та о 23:00 на Суспільне Чернівці та інших місцевих каналах Суспільного (Суспільне Одеса, Суспільне Львів, Суспільне Кропивницький тощо). Цей документальний проєкт розповідає про складний вибір українських емігрантів: повертатись додому, чи залишатись за кордоном?
«Спочатку виникли думки. Адже у кожного в нашій команді родичі, друзі, знайомі виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення. Потім з’явились перші статистичні цифри, від них — розуміння, яка страшна демографічна криза чекає на Україну. Так і вималювалась ідея зняти документальний фільм про вибір кожного вимушеного переселенця. Їхній вибір сьогодні — це майбутнє України завтра, — розповідає сценаристка фільму Сніжана Кутракова. — Настав час, коли вимушені переселенці постали перед вибором. Асимілюватися в Європі: школа, садочки, робота; чи повернутись до звичайного, але небезпечного життя в Україні. Сидіти тривалий час, як кажуть, “на валізах” сім’ї довго не можуть. Треба обирати».
У стрічці зафіксоване життя двох українок-переселенок: Тетяни, яка осіла в польській Познані, та Альони, яка переїхала до німецького Вайденбергу. Повномасштабне вторгнення змусило їх поїхати світ за очі, залишивши звичне життя, роботу та близьких в Україні. Тепер перед ними інше випробування — вибір. Між комфортним європейським життям та поверненням додому, де стабільністю і безпекою поки що «не пахне».
«Коли фільм з’явиться на всіх платформах, нам буде цікаво читати коментарі глядачів. Звісно, є хвилювання, як сприймуть, як зрозуміють, як оцінять. Хочеться одного — щоб глядач, який залишається в Україні, не засудив героїв за їхній вибір. І поза фільмом не засуджував тих, хто заради безпеки залишається за кордоном», — додає сценаристка фільму «Домівка на спині».
На початку війни мільйони українців подолали тисячі кілометрів у пошуках безпеки. Творча команда Суспільного повторила маршрут «вимушеної евакуації» й повернення наших героїнь, проїхавши шлях у більш ніж п’ять тисяч кілометрів від мирного Вайденбергу до міста в Донецькій області за 15 кілометрів від лінії фронту.
«Стовідсотково глядач побачить якісний фільм. Про такі роботи кажуть: “фестивальні”. Команда, звісно, мріє про фестивалі, але спочатку картину покажуть на широку аудиторію по ТБ. Наш глядач по праву заслуговує на якісний продукт українського виробництва і на відповіді, які вже давно підвисли в повітрі. Хочеться, щоб широка аудиторія побачила, подумала, замислилась, не засудила вибір емігрантів, а зрозуміла», — додає Сніжана Кутракова.
Творчий задум режисера Володимира Бакума — справжня документалістика. Фільм знятий у чорно-білих кольорах, які якнайкраще передають суть вимушеної еміграції.
«Я як режисер завжди прагну до різних експериментів з історіями, тому тяжію знімати на межі ігрового та документального жанру. Візуальна сторона фільму та монтаж створювався дуже грубими мазками по дуже тендітній темі. Вона незручна, тривожна, тоскна, неприємна. Чорно-біла картинка, довгий фокус та розмиті кадри, це моє в першу чергу людське, а потім режисерське бачення вимушеної еміграції. Чорно-білі тони — це стан душі, а довгі фокуси та розмиті кадри — це очікування хороших новин, які затягнулись у часі на півтора року», — розповідає режисер та автор фільму Володимир Бакум.
У прийом «розмитості» творча команда вклала образ ілюзорного щасливого життя в Європі, в той час, коли рідна Україна у вогні.
«Під час розробки цього фільму, ми думали про те, як передати внутрішній світ героїнь. Ми вирішили підходити до цього не лише з точки зору зовнішнього вигляду, але й заглибитися в їхню душу. За допомогою закритої композиції й нестандартного кадрування ми змогли відчути їхні почуття і стан через об’єктив камери. Ми з моїм колегою Богданом Гайдашем вирішили використали прийом “зйомки на довгій витримці”, щоб створити ефект “розмитості” швидкоплинних об’єктів — це була наша спроба відтворити метафору міграції та ілюзії щасливого життя в Європі. Ми вірили, що ці техніки допоможуть глядачам поглибитися в цей світ і відчути кожну емоцію разом з нашими героїнями», — додає Рустам Мамедов, оператор постановник фільму.
Над саундтреком до фільму працював український композитор Данило Волох. В роботі з музикою він надихався творчістю Паганіні, Вівальді й Баха. З його ініціативи соло скрипки, яка є основою музичної композиції стрічки «Домівка на спині», записували наживо в Будинку звукозапису Українського Радіо.
«Музика пройшла через всі можливі етапи створення: написання нової музики в програмі за допомогою віртуальних інструментів, консультації з режисером, набір нотної партитури, запис живого інструменту в студії. Звісно, найцікавішим з усіх етапів був запис. Скрипаль Володимир Кирилюк зміг відтворити написане в нотах саме так, як цього потребували атмосфера і сюжет фільму. Він допоміг моїй музиці ожити й зазвучати в гармонії з монтажем», — розповідає композитор Данило Волох.
«Домівка на спині» стоїть на межі двох жанрів. За художніми прийомами стоять болючі історії наших вимушених емігранток. Від вибору українських біженців залежить, якою буде Україна після війни: її економіка, демографічна ситуація та відбудова в цілому. На вересень 2023 року за кордоном перебуває 7,4 млн українців. Чи всі вони повернуться?
«Якщо сказати чисто по-людськи, мені страшно і боляче, що ми втратили, на мою думку, можливо, два покоління наших людей з різних причин. Всьому цьому є пояснення — війна», — додає Володимир Бакум.
«Ми пішли на ризик і впевнені, що не даремно. Творча команда підійшла абсолютно по-новому та нетривіально до фільму “Домівка на спині”. За щонайменше останні п’ять років це перша чорно-біла стрічка Суспільного. Ми створили нетиповий фільм, який у певних сенсах йде наперекір зі звичними нам документальними фільмами на телебаченні. Робити якісно і дивувати глядача — це наше кредо», — коментує роботу команди Катерина Феленюк, виконавча продюсерка суспільно-політичного мовлення Суспільного.
Над фільмом працювали:
- Володимир Бакум — режисер та автор фільму;
- Сніжана Кутракова — сценаристка та журналістка;
- Олександр Сухов — режисер монтажу;
- Рустам Мамедов, Богдан Гайдаш — оператори-постановники;
- Андрій Герасименко — звукорежисер;
- Олександр Грідін — звукооператор;
- Олександра Дилькова — колористка;
- Рустам Мамедов — моушен-дизайнер;
- Ірина Коць — редакторка.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
У Чернівецькій області 一 це телеканал Суспільне Чернівці, Українське Радіо Чернівці та цифрові платформи: